Текст песни Сергій Жадан - Прифронтове місто напередодні Різдва.

Просмотров: 1
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
На этой странице находится текст песни Сергій Жадан - Прифронтове місто напередодні Різдва., а также перевод песни и видео или клип.
Прифронтове місто напередодні Різдва.
Всі йдуть до церкви, ніхто не знає слова.
Повторюють за втомленими панотцями.
Плачуть за самогубцями та мерцями.
Сніг чорніє, ніби відрубана голова.
Марія співає з сиротами та вдівцями.

Церква робить нас схожими на дітей –
Що нам потрібно ще, крім добрих вістей?
Співаймо псалми, змагаймося з сатаною,
Слухаймо вовче виття зими за спиною.
Б’ють гармати в степу, господиня кличе гостей.
Сонні воли прокидаються за стіною.

А смерть чекає на вулиці, знає де ми стоїмо,
Вичікує, не поспішає, коментує святе письмо,
Коментує безрадісно апостольські теплі послання,
Їй здається, що в діях апостолів надто багато вагання,
А в нашій вірі, здається їй, замало тепла.
На вашу любов, - говорить, - не вистачає зла.

Стоять із псалтирями в руках старійшини й мудреці,
За ними полковники з шрамами на лиці,
Писарі, джури, гармаші, піхотинці,
Стають до гурту, але опиняються наодинці,
Запеклі прапороносці, поважні бійці,
Стоять чекають при вівтарі, мов на трамвайній зупинці.

Радіють селяни, прийшовши з довколишніх сіл,
Міщани теж радіють з останніх сил,
Радіють дяки, лірники та бандуристи,
Співають внизу мироносиці, співають вгорі хористи.
Гості сідають повагом за святковий стіл.
Не потрапляють у ноти штрафники і штабісти.

Хто з вас вціліє цієї зими, чоловіки?
Хто з вас вийде з того боку ріки?
Хто впаде на снігу, хто піде під кригу,
Годувати плоттю своєю замерзлу рибу,
Поїти кров’ю своєю солончаки,
Відбиватись луною в дзвінкому пташиному крику?

А смерть чекає в полі, не заходить у дім,
І до смерті підходить хлопчик, і говорить, - ходім,
Ходім, покажу тобі наші статки й комори,
У мене, - говорить, - немає страху і немає покори.
Бачиш, скільки світла в цім просторі золотім?
Стане на всі пташині гнізда й зміїні нори.

…Їх тут стільки стоїть – радісних і сумних.
Але доки вона теж стоїть поміж них,
Доки вона співає разом із ними –
З усіма радісними, усіма сумними:
Смерті немає, немає нещасть і лих.
Горять вогні,
Засинають тварини,
Тривають зими.
Frontline city on Christmas Eve.
Everyone goes to church, no one knows the word.
Repeat for tired panots.
They cry for suicides and the dead.
The snow turns black, like a severed head.
Mary sings with orphans and widows.

The church makes us like children -
What else do we need besides the good news?
Let us sing psalms, let us fight against Satan,
Let's listen to the wolf howl of winter behind us.
Guns are fired in the steppe, the hostess invites guests.
Sleepy oxen wake up behind the wall.

And death awaits in the street, knows where we stand,
Waits, does not hurry, comments on the holy scripture,
Commenting joylessly on the apostolic warm messages,
It seems to her that there is too much hesitation in the actions of the apostles,
And in our faith, it seems to her, there is not enough warmth.
There is not enough evil for your love, he says.

Standing with psalms in the hands of the elders and sages,
Behind them are colonels with scars on their faces,
Scribes, juries, cannons, infantry,
They join the band, but find themselves alone,
Fierce standard-bearers, venerable fighters,
They are waiting at the altar, as if at a tram stop.

The peasants rejoice when they come from the surrounding villages,
The townspeople are also rejoicing with all their might,
Deacons, lyre players and bandura players rejoice,
Myrrh-bearers sing at the bottom, choristers sing at the top.
Guests sit respectfully at the festive table.
Penalties and staff players do not get into the notes.

Who among you will survive this winter, men?
Which of you will come out on the other side of the river?
Who will fall in the snow, who will go under the ice,
Feed your flesh to frozen fish,
Drink your blood in the salt marshes,
Echoed in a resounding bird's cry?

And death waits in the field, does not enter the house,
And the boy approaches death, and says, - let's go,
Come, I will show you our possessions and storehouses,
I have no fear and no obedience, he says.
Do you see how much light is golden in this space?
Will stand on all bird nests and snake burrows.

… There are so many of them here - happy and sad.
But as long as she also stands between them,
While she sings with them -
With all the happy, all the sad:
There is no death, no misfortune and misfortune.
The lights are burning,
Animals fall asleep,
Winters continue.
Опрос: Верный ли текст песни?
Да Нет